A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Сколівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 імені Стефанії Вітрук

Виховання патріота - обов'язок, права та місія сучасної освіти.

Виховання патріота – обов’язок, право та місія сучасної освіти

Пізнаючи ідею Батьківщини, переживаючи почуття любові, вдячності, захоплення, тривоги за її нинішнє прийдешнє,…

готовність віддати за неї своє життя, людина в підлітковому віці пізнає себе, утверджує свою гідність.

Виховати патріота … - означає наповнити повсякденне життя

 підлітка благородними почуттями, які забарвлювали б усе,

що людина в цьому віці пізнає і робить.

(В. О. Сухомлинський. Народження громадянина.) 

Враховуючи сучасну суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Тому, в першу чергу, саме навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система національно-патріотичного виховання.

В основу національно-патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. Головною тенденцією національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до Батьківщини, держави, народу, нації. Посилення національно-патріотичного виховання нерозривно пов’язане з трансформацією правової культури, правової та громадянської свідомості. Ці процеси, у свою чергу, ґрунтуються на:

– визнанні й забезпеченні в реальному житті прав людини, гідності та свободи як правових і соціальних цінностей (підхід, що ґрунтується на правах людини); 

утвердженні гуманістичної моралі та формуванні поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність тощо;

– утвердженні поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови; 

– формуванні соціальної активності особистості – готовності до участі в процесах державотворення, до виконання громадянського й конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, здатності до спільного життя та співпраці в громадянському суспільстві, здатності до самостійного життєвого вибору та готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до правових і демократичних принципів.

Історично в українських школах, гімназіях приділялась значна увага національно-патріоритному вихованню  підростаючого покоління на всіх етапах навчання. Саме національно-патріотичне виховання забезпечує  всебічний розвиток особистості, розвиток здібностей та обдарувань дитини, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності, культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України. З  1992 року наша школа взяла на себе обов'язки готувати високоосвічене молоде покоління інтелігентів, патріотів – майбутню еліту української нації.

. Отримавши повну загальну середню освіту випускники прагнуть  мати вищ. Виграють гранти, проходять спеціальні відбори, навчаються в престижних університетах України та країнах Європи. Значна частина з них уже завершила навчання і працюють на вельми престижних посадах Україні. Випускники школи стали науковцями (14 кандидатів наук, 5 аспірантів, більше 10 викладачів ВНЗ), юристами, держслужбовцями, журналістами, менеджерами-економістами, успішними бізнесменами.

Напрямками роботи школи з національно-патріотичного виховання є:

 формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

− виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;

− формування поваги до Конституції України, державної символіки (Герба, прапора, Гімну України);

− збереження і продовження українських культурно історичних традицій;

 виховання шанобливого ставлення до української мови, історії;

 формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

 формування  соціальної  активності;

 виховання правової культури особистості;

− формування  й  розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

− сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

− виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

Вище перелічені складові національно-патріотичного виховання реалізуються  різними шляхами, здійснюється як на уроках, так і в позаурочний час.

З метою реалізації Концепції національно-патріотичного виховання молоді вшколі оформлено стенди з національною символікою, на сайті закладу створено рубрику «Патріотичне виховання» , в якій висвітлюється інформацію про перебіг проведених заходів, систематично проводяться заходи з вивчення історії та культури України:

• тематичні уроки з різних предметів ( присвячені становленню та розвитку української державності)

• лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Україна – єдина країна», «Моя рідна Україна»,  «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «Народні символи» тощо);

• семінари, «круглі столи», конференції ( «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»);

• уроки пам’яті («Пам'ять сердця», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»);

• години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»); 

• заняття під час проведення «Дня цивільної оборони» набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; відпрацювання практичних дій учнів, вихованців і працівників навчальних закладів щодо захисту свого життя та здоров’я в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проведення тренувальної організованої евакуації; 

• постійно діючі фотовиставки та виставки дитячих малюнків («             », , «        »)

заняття гуртків та факультативів з «Народознавства», ««Української вишивки»,  «Історія українського письменства», «Історичне краєзнавство», заняття театральної студії «Військово-патріотичного співу», «Натхнення»:

• заняття військово-патріотичного клубу  «Патріот» (жовтень-грудень);

• місячники  військово-патріотичного виховання  (щорічно у жовтні, грудні та травні);

• декади правових знань (березень, грудень);

• предметні тижні української мови та літератури, історії, народознавства;

• свята присвячені відзначенню Дня прапора, Дня рідної мови, Дня української писемності та мови, річниці святкування  знаменних дат українських письменників та історичних постатей;

 шевченківські літературні свята (конкурс читців поезії Т. Шевченка, випуск буклетів, брошур, газет по творчості Кобзаря, літературно-мистецькі вечори, зустрічі, поетичні кав'ярні, присвячені творчості Т.Шевченка);

 заходи з відзначення дат українського літературно-мистецького життя (цикл заходів, присвячених відзначенню Міжнародного дня рідної мови, виховні години до річниць видатних діячів історії та культури);

Реалізація концепції національно-патріотичне виховання молоді сприяє і козацька педагогіка. У виховній  системі школи активно використовуються елементи козацької педагогіки. З метою поширення знань серед учнів про козацький національно-патріотичний рух, про героїзм козаків у боротьбі  з чужоземними загарбниками проводяться такі заходи :

- екскурсія до історико- краєзнавчого музею;

- читацькі конференції ;                                                                                »;

- конкурсні програми «Нумо хлопці, козаки» ( до Дня захисника Вітчизни);

- фестиваль козацької пісні «Козацькому роду нема переводу»;

- театральні вистави «Українські вечорниці», «Масляна».

Одним з кроків відродження національних традицій, культурної спадщини українського народу, а також одночасного формування здоровим способом життя школярів є щорічний фізкультурно-оздоровчий патріотичний фестиваль «Нащадки української слави».

Навчання демократії - важливий засіб формування політичної культури. І в цьому напрямку важливою є робота з лідерами учнівської молоді. В закладі працює рада «Лідер», яка координують патріотичну роботу на рівні учнівського самоврядування.

Спільно з ними проводяться акції пам’яті (урочисті лінійки, покладання квітів, вшанування ветеранів, уроки мужності, урочисті вечори, зустрічі) до визначних подій:

*Дня Перемоги;

*Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав;

*Дня Чорнобильської трагедії ("Дзвони Чорнобиля");

*Дня скорботи і вшанування пам’яті  жертв війни в Україні;

*Дня партизанської слави;

*Дня пам’яті жертв голодомору ("Запали свічку");

*Дня Соборності України;

*Дня памяті героїв Крут.

* День памяті Героїв Небесної Сотні.

Радою учніворганізована волонтерська діяльність в школі, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України.

Виховати громадянина означає підготувати  підростаючу особистість до участі в розв’язанні завдань держави, до управління її справами і виконанням  функції  громадського діяча та захисника Батьківщини. Для цього  потрібно сформувати в нього комплекс особистісних якостей і рис характеру. І саме тому учителя гімназії спільно з педагогами беруть участь у таких заходах національно-патріотичного спрямування:

- екскурсії до установ влади ( міськвиконком, суд), поліція;

- творчі зустрічі старшокласників з міським головою;

- учать одинадцятикласників у літературному конкурсі «Якби мером був я….»;

 

З метою посилення ролі родини у процесі національно-патріотичного виховання молоді, підвищення педагогічної культури батьків налагоджена робота батьківського лекторію «Батьківський університет». Для батьків різних вікових категорій  проведені лекції, тренінги, диспути на теми: «Родина – найвища цінність на землі», , « Щоб не згасло родинне вогнище», «Роль батьків у формуванні правової відповідальності дітей», «Суспільна активність підлітка як ознака готовності до «дорослого» життя. Роль родини в майбутньому професійному самовизначенні учнів».

Третій рік поспіль на день святого Миколая.проводиться День батьківського самоврядування.

Велика увага приділяється формуванню здорового способу життя, це родинні спортивні свята, «Дні спорту», фестивалі, спартакіади, Олімпійські уроки, турніри з футболу, шашок, шахів, настольного тенісу, волейболу. Все це є не тільки засобом пропаганди здорового способу життя, але й потужним засобом виховання патріотизму й національної свідомості.

Колектив, родина, народ сильні і міцні традиціями. Традиції відображають об`єктивні умови існування певного колективу, є відображенням спадкоємності у суспільному житті і закріплюють в собі його найбільш стійкі моменти.

     Також у школі є власні символи: прапор та емблема, та особливою гордістю став наш гімн, який супроводжує всі свята, написаний випускницею 2010 року Іриною Білинець, на музику  ці слова поклав Любомир Пасічник.

 

Список літератури та використаних джерел:

 

  1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344; 

  2. Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49; 

  3. Програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997; 

  4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді";

  5. Лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 "Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році";

  6. Апраксина О.А. Позакласна робота в школі, К., Освіта 2007. – 130 с.

  7. Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. "Українська козацька педагогіка і духовність", Умань, 2005 .- 217 с.

  8. Гнатюк В.М. “Управління системою національного виховання учнів загальноосвітньої школи”, Методичний посібник, “Оріяни”, Київ, 1998.

  9. .Кононенко П., Усатенко Т. Концепція української національної школи – родини //Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. – К.: Школяр, 1997. – С. 123–133.

  10. Ліхачев Б.Т. Педагогіка: курс лекцій. – К., Юрайт, 2001 – 607 с.

  11. Рачина Б.С. Методичні рекомендації. Харків, 2001.- 310.с.

  12. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології: навчально-методичний посібник для керівників шкіл, вчителів, класних керівників, вихователів, слухачів ІПО. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002. – С.128 . (Серія “Управління школою”).

  13. Старікова К.Л. У витоків народної мудрості, Львів: Відділення пед. Суспільства 1994.-89.с.

Чорна К.І. Патріотизм – духовна цінність молодих громадян України //Цінності освіти і виховання. Науково-методичний збірник /За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997. – С. 209–212.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень