Година християнського виховання 2024
Дякуємо отцю, Олегу Цимбалюку, за цікавий урок . Він запамʼятається учням надовго. “…в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу! Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу» (Мт. 13, 34–35). Христові притчі мають неперевершену педагогічну цінність і завжди є і будуть актуальними для навчання та виховання особи на всіх етапах її життя. Як за часів Ісуса Христа, так і сьогодні — читаючи, слухаючи, вивчаючи та роздумуючи над цими притчами у кожній з них читач, учень знайде і пізнає глибоку правду про Бога, про Царство Боже, про своє покликання і запрошення до участи в тому. Ісус Христос навчав народ уживаючи загальновідому для того часу методу притч – оповідання, яке ґрунтується на життєвих ситуаціях та конкретних подіях. Ісус – Учитель, Педагог, знав як промовити до серця кожного слухача, незважаючи на його високий інтелектуальний, соціяльний статус. Кожен, хто слухав Його притчі, бачив в них своє життя, отримував конкретне і практичне вчення про Царство Боже, про потребу навернення – зміни свого життя, про правильне ставлення до Бога та до ближнього. Ісусові притчі відрізняються від будь-якого простого оповідання. Це Слово Боже, яке завжди є „живе і діяльне”. Ісус, промовляючи до народу за допомогою притч, об’являє найглибші істини про Бога Отця, про Його присутність і божественну дію у Всесвіті, про Його Царство, яке є посеред народу, росте і дає плоди не дивлячись на чималі перешкоди (Мк. 4, 1–8), про покликання і гідність людини як образу і подоби Божої, про її покликання до повноти життя у Ньому (Ів. 10, 10) та про те, як потрібно жити, щоб бути учасником Царства Божого, до якого кожна людина є створена і покликана.
