досвід роботи вчителів
Дем'ян Тетяна Василівна
Бачення виховання розумної, творчої, практичної, всебічнорозвиненої особистості спонукало мене до вибору проблеми “ Використання міжпредметних зв’язків для оптимізації навчально – виховного процесу.”
Завдання:
- максимально ураховувати індивідуальні здібності учнів;
- розвиток творчих здібностей учнів початкових класів;
- виховання і навчання на основі природних задатків молодшого школяра;
- формування свідомої, активної особистості та громадянина .
Актуальність проблеми над якою працюю:
- Міжпредметні зв'язки - це складовий компонент, що вимагає дотримання принципів науковості, систематичності, свідомості.
- Використання знань з різних предметів дає змогу динамічно, в певній системі, формувати певні загальні поняття.
Об′єкт педагогічної діяльності:
вплив використання міжпредметних зв′язків на процес формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності, формування знань, умінь і навичок.
Предмет педагогічної діяльності:
міжпредметний зв′язок - фундамент цілісного сприйняття матеріального світу.
Цілі педагогічної діяльності:
активізовувати діяльність кожного учня в процесі навчання;
створювати ситуації для їхньої творчої активності;
формування виховного колективу;
розвиток індивідуальності особи.
Фединишин Оксана Олексіївна
“Розвиток пізнавальної активності молодших школярів та реалізація розвиваючого навчання”
Об’єктом мого дослідження є розумовий розвиток учнів як поетапний процес переходу від здатності вирішення навчальних завдань спочатку на нижчих і, поступово, на чимраз вищих планах розумової діяльності (від наочно – дійового – до наочно – образного і, нарешті, на словесно – логічному плані).
Відповідно до визначеного об’єкта, предметом дослідження є система форм, методів, прийомів та засобів розумового розвитку учнів.
Мета дослідження – розробка комплексної, багаторівневої системи організаційних форм, методичних технологій та прийомів організації пізнавальної діяльності учнів та їх ресурсного забезпечення, спрямована на поетапний розумовий розвиток учнів у різних видах навчальної діяльності, в тому числі – самостійної.
Завдання дослідження полягає в тому, щоб:
1. розробити на науково – методичній основі модель системи форм, методів, прийомів та засобів активізації розумової діяльності та розвитку школярів;
2. здійснити пошук, освоєння та впровадження інноваційних педагогічних технологій у практику своєї роботи;
3. провести діагностику «стартового» рівня розумового розвитку школярів (освоєного плану розумової діяльності) та розробити для кожного з них індивідуальну програму розвитку в навчальному процесі початкової школи;
4. реалізувати розроблену модель організаційно – методичного та ресурсного забезпечення навчального процесу, перевірити її ефективність на практиці, внести відповідні корективи та зміни відповідно до кінцевої мети.
Розпочинаючи роботу над проблемою дослідження, виходила з робочого припущення, що розумовий розвиток учнів у навчальній діяльності – як складний багатофакторний процес – потребує відповідного комплексного організаційно – методичного та ресурсного забезпечення. Комплексний підхід до розв’язання проблеми розумового розвитку школярів передбачає відповідне педагогічне управління всіма видами навчальної діяльності учнів (урочної, позакласної, позашкільної та самостійної), на всіх її рівнях (репродуктивному, частково – пошуковому, творчому).
Досягти успіху у розвитку пізнавальної активності молодшого школяра можна, коли уміло спрямовувати "саморух" дитини до пізнання, підтримувати ініціативність, творчу активність, розвивати риси самоконтролю, уміло ставити мету пізнання, яка б розкривала значення даного питання, збуджувала інтерес до вивченого. Розкриваючи проблему "Розвиток пізнавальної активності молодших школярів" стараюсь ставити перед учнями таку мету, яка б запалювала їх, викликала захоплення. Чим менші учні, тим цікавіші підбираю завдання. Цікава робота полегшує її виконання, вчить краще працювати.
Білинець Олеся Федорівна
Тема : "Особистісно орієнтований підхід до навчання та виховання учнів як основа розвитку особистості"
Метою особистісно орієнтованого навчання у початковій школі є виявлення суб'єктного досвіду кожного учня та надання психолого-педагогічної допомоги в становленні його індивідуальності, в життєвому самовизначенні, самореалізації.
Головними завданнями особистісно орієнтованого навчання є:
- - розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня початкових класів;
- - розвиток його індивідуальних пізнавальних здібностей;
- - допомога йому в самопізнанні, самоактуалізації, самореалізації, самовизначенні;
- - проаналізувати особливості впровадження особистісно орієнтованого навчання у початковій школі.
Організація особистісно орієнтованого навчання потребує переорієнтації: від спрямованості на запам’ятовування готових знань необхідно перейти до формування особистісних новоутворень, вміння творчо навчатись, опрацьовуючи нові знання. Тому, у мене, як вчителя початкових класів, є широкі можливості щодо інтелектуального розвитку учнів і формуючого впливу на особистість. До засобів, які володіють високим розвиваючим потенціалом, я відношу проблемні ситуації, задачі з життєвопрактичним матеріалом, експерименти, дидактичні (рольові ігри), активні та інтерактивні технології. Однак основним структурним елементом освітнього процесу, я вважаю, був та залишається урок. Урок у новому розумінні я розглядаю, з одного боку, як засіб розвитку особистісних якостей учнів, збагачення їх суб’єктного досвіду, а з іншого – як середовище для повноцінної навчальної діяльності.
Працюючи над даною проблемою, я підтримую та розвиваю природні якості дитини, її здоров’я та індивідуальні здібності, допомагаю у становленні її суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості.
